«Вони не усвідомлювали глибину своєї провини.»

Від моменту, коли троє підлітків у 2021 році в Закарпатті зґвалтували 14-річну дівчину, до моменту, коли вони отримали реальне покарання, минуло майже три з половиною роки. Обвинувачувані брати-близнюки Владислав і Ростислав Г. та їхній товариш Михайло Т. у п'ятницю, 7 лютого, були засуджені на шість років позбавлення волі.

Воловецький райсуд вперше виніс вирок неповнолітнім у березні 2023 року – вони отримали по два роки умовного терміну. ZAXID.NET детально інформував про хід справи. Після того, як злочинці уникнули покарання, до справи приєдналася юридична компанія Miller Law Firm.

ZAXID.NET спілкувався з адвокаткою Miller Law Firm Наталією Барановою, яка представляє інтереси постраждалої, про хід та затягування справи, покарання для кривдників та висновки, які має зробити суспільство.

***

Чи задоволені ви вироком? Яка реакція потерпілої та її батьків?

Ми задоволені мірою покарання для обвинувачених. Батьки потерпілої й сама дівчина також задоволені. Це була наша основна мета – досягти рішення, яке, на нашу думку, є справедливим. Потерпіла прагнула реального покарання для кривдників, а не того, що відбулося раніше.

Чи це максимальне покарання, яке можливе у цій справі?

Згідно з частиною 2 статті 153 Кримінального кодексу, санкція покарання становить від п'яти до семи років. Суддя обрав шість років. Важливо враховувати, що обвинувачені мають право на апеляційне оскарження, яке вони можуть подати протягом місяця. На даний момент ми вважаємо, що суддя об'єктивно оцінив ситуацію та врахував усі обставини справи.

Яка позиція обвинувачених? Чи визнають вони свою провину? Як вони поводилися в суді та як відреагували на вирок?

Я не можу коментувати їхню поведінку в суді, оскільки засідання були закритими. Можу лише зазначити, що суд оцінив поведінку обвинувачених і відзначив, що не побачив щирого каяття та визнання провини.

На нашу думку, обвинувачені намагалися штучно пом'якшити своє покарання. Проте суд надав цьому належну оцінку.

Чи стикалася потерпіла сторона з тиском?

Ні, тиску не було. Але для постраждалої сам факт судових розглядів став моральним тиском і джерелом стресу. Хоча, за рішенням суду, їй дозволили не з'являтися на засідання, оскільки це може призвести до ретравматизації. Постраждала все ж таки переживала стрес. Щоразу хвилювалася, особливо під час затримок у засіданнях, які, на нашу думку, були затягуванням процесу.

Дівчина довго чекала на рішення і перебувала в стані невизначеності. Сподіваємося, що в подальшому ця ситуація зміниться.

Розкажіть про затягування розгляду справи. Наскільки складно було працювати в таких умовах вам як адвокату?

Ще на початку жовтня 2024 року, коли ми були готові до дебатів і наближався фінал (ми вже дослідили всі докази й допитали всіх свідків), ми стикнулися з діями, які, на нашу думку, були затягуванням. Зокрема, двоє обвинувачених виявили бажання мобілізуватися. Їхня спроба виявилася невдалою. Далі адвокат обвинувачених подав клопотання про закриття провадження, посилаючись на те, що потерпіла не з'являється на судові засідання. Суд оцінив цю ситуацію, оскільки саме він дозволив їй не брати участі в засіданнях.

У грудні засідання не відбувалися через хворобу дитини однієї з адвокаток. Також були затримки через те, що захисниці були задіяні в інших справах або внаслідок їхньої втоми. Засідання не проводилися через госпіталізацію матері одного з обвинувачених, яка є його законним представником. Відповідно, без неї ми не могли слухати справу. Коли 10 січня мало відбутися засідання, його перенесли через госпіталізацію матері іншого обвинуваченого. Протягом цього тривалого часу, на нашу думку, вживалися дії, щоб максимально відтермінувати процес.

Важливо, що існував ризик закінчення повноважень суду. У контексті того, що голова Воловецького суду звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо дострокового відрядження головуючого судді. Це також ставило під загрозу справу, і вона могла бути повернена на новий розгляд.

Чи подадуть обвинувачені апеляцію?

Про це ще рано говорити, оскільки засідання відбулося лише сьогодні, і приблизно о 14:00 суддя лише дочитав рішення. Єдине, що можу зазначити, це те, що суддя застосував до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ми вважаємо, що вони можуть подати апеляцію, але не можемо бути в цьому впевненими до кінця.

Наскільки цей випадок складний чи типовий у вашій практиці, що стосується теми зґвалтувань?

Наша позиція в тому, що в таких справах не може бути умовного покарання. Проте існує непоодинока практика, коли обвинувачені у зґвалтуванні не притягуються до реальної відповідальності. Це створює атмосферу безкарності. Цим прикладом ми хочемо продемонструвати хороший прецедент, що такі дії, які принижують честь і гідність постраждалих, не можуть залишитися безкарними.

Справа тягнеться з 2021 року. Чи існують механізми для пришвидшення розгляду таких справ?

Це залежить від конкретного суду та зовнішніх обставин, на які ми не можемо впливати. Але в ситуаціях, коли є неповнолітні постраждалі, справа повинна бути пріоритетною для суду. Однак є випадки, коли обвинувачені зловживають своїми процесуальними правами та штучно створюють умови для затягування процесу.